2-я книга ЦарствГлава 4 |
1 |
2 У сына Саулова были два полководца, имя одному - Ваана, а имя другому - Рехав, дети Риммона Берофянина из сынов Вениаминовых; потому что и Бероф причислялся к колену Вениаминову. |
3 И убежали Берофяне в Гиттаим, и остались там пришельцами до сего дня. |
4 |
5 |
6 И вошли в самую внутренность дома, будто бы взять пшеницы, и поразили его в нижнюю часть чрева, и убежали Рехав и Ваана, брат его. |
7 |
8 И принесли голову Ишбошефа к Давиду в Хеврон, и сказали царю: вот голова Ишбошефа, сына Саулова, врага твоего, который искал души твоей. Господь совершил сегодня мщение над Саулом, врагом своим, и над детьми его за господина моего, царя. |
9 |
10 Если того вестника, который сказал мне: вот, умер Саул, - и который считал себя радостным вестником, я схватил и убил в Циклаге, чтобы заплатить ему за известие: |
11 Тем паче, когда беззаконные убили человека правого в доме его, на постели его; не взыщу ли крови его от рук ваших и не истреблю ли вас с земли? |
12 |
2-а СамуїловаРозділ 4 |
1 |
2 А Саулів син мав двох му́жів, керівників відділів, — ім'я́ одно́му Баана, а ім'я́ дру́гому Рехав, сини бееротянина Ріммона, з Веніяминових синів, бо й Беерот залі́чений був на Веніямина. |
3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і ме́шкали там прихо́дьками, і так є аж до цього дня. |
4 А Йонатан, Саулів син, мав кульга́вого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його не́сла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я́ його Мефіво́шет. |
5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спеко́та, до Іш-Бошетового дому, — а він лежав у півде́нному спочи́нку. |
6 І ото ввійшли вони аж до сере́дини дому, ніби взяти пшениці, та й уда́рили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли́. |
7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на лі́жку своїм у своїй спа́льні, — і вони вда́рили його, і вбили його, і зняли́ йому го́лову. І взяли́ вони його голову, і йшли степово́ю дорогою всю ніч. |
8 І прине́сли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хевро́н, та й сказали царе́ві: „Оце голова́ Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моє́му, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його“. |
9 І відповів Давид Реха́вові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску, |
10 коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, — а він був в оча́х своїх, як приємний ві́сник, — я схопи́в його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагоро́ду за звістку, |
11 тим більше, коли люди несправедли́ві вбили справедли́вого чоловіка в домі його́ на посте́лі його! А тепер чи я не пошука́ю його кро́ви з вашої руки, і не ви́гублю вас із Кра́ю?“ |
12 І Давид наказав слу́гам, — і вони вбили їх, і відрубали їхні ру́ки та їхні но́ги, та й повісили над ста́вом у Хевро́ні. А Їш-Бошетову го́лову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні. |
2-я книга ЦарствГлава 4 |
2-а СамуїловаРозділ 4 |
1 |
1 |
2 У сына Саулова были два полководца, имя одному - Ваана, а имя другому - Рехав, дети Риммона Берофянина из сынов Вениаминовых; потому что и Бероф причислялся к колену Вениаминову. |
2 А Саулів син мав двох му́жів, керівників відділів, — ім'я́ одно́му Баана, а ім'я́ дру́гому Рехав, сини бееротянина Ріммона, з Веніяминових синів, бо й Беерот залі́чений був на Веніямина. |
3 И убежали Берофяне в Гиттаим, и остались там пришельцами до сего дня. |
3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і ме́шкали там прихо́дьками, і так є аж до цього дня. |
4 |
4 А Йонатан, Саулів син, мав кульга́вого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його не́сла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я́ його Мефіво́шет. |
5 |
5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спеко́та, до Іш-Бошетового дому, — а він лежав у півде́нному спочи́нку. |
6 И вошли в самую внутренность дома, будто бы взять пшеницы, и поразили его в нижнюю часть чрева, и убежали Рехав и Ваана, брат его. |
6 І ото ввійшли вони аж до сере́дини дому, ніби взяти пшениці, та й уда́рили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли́. |
7 |
7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на лі́жку своїм у своїй спа́льні, — і вони вда́рили його, і вбили його, і зняли́ йому го́лову. І взяли́ вони його голову, і йшли степово́ю дорогою всю ніч. |
8 И принесли голову Ишбошефа к Давиду в Хеврон, и сказали царю: вот голова Ишбошефа, сына Саулова, врага твоего, который искал души твоей. Господь совершил сегодня мщение над Саулом, врагом своим, и над детьми его за господина моего, царя. |
8 І прине́сли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хевро́н, та й сказали царе́ві: „Оце голова́ Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моє́му, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його“. |
9 |
9 І відповів Давид Реха́вові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску, |
10 Если того вестника, который сказал мне: вот, умер Саул, - и который считал себя радостным вестником, я схватил и убил в Циклаге, чтобы заплатить ему за известие: |
10 коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, — а він був в оча́х своїх, як приємний ві́сник, — я схопи́в його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагоро́ду за звістку, |
11 Тем паче, когда беззаконные убили человека правого в доме его, на постели его; не взыщу ли крови его от рук ваших и не истреблю ли вас с земли? |
11 тим більше, коли люди несправедли́ві вбили справедли́вого чоловіка в домі його́ на посте́лі його! А тепер чи я не пошука́ю його кро́ви з вашої руки, і не ви́гублю вас із Кра́ю?“ |
12 |
12 І Давид наказав слу́гам, — і вони вбили їх, і відрубали їхні ру́ки та їхні но́ги, та й повісили над ста́вом у Хевро́ні. А Їш-Бошетову го́лову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні. |