2-я книга Царств

Глава 4

1 И услышал Ишбошеф, сын Саулов, что умер Авнер в Хевроне, и опустились руки его, и весь Израиль ужаснулся.

2 У сына Саулова были два полководца, имя одному - Ваана, а имя другому - Рехав, дети Риммона Берофянина из сынов Вениаминовых; потому что и Бероф причислялся к колену Вениаминову.

3 И убежали Берофяне в Гиттаим, и остались там пришельцами до сего дня.

4 И у Ионафана, сына Саулова, был сын хромоногий. Он был пяти лет, когда пришло известие о Сауле и Ионафане из Изрееля, и взяла его кормилица, и побежала, и как она торопилась бежать, то он упал и охромел. Имя же ему Мефибошеф.

5 И пошли сыны Риммона Берофянина, Рехав и Ваана, и вошли во время зноя дневного в дом Ишбошефа, когда он спал на ложе в полдень.

6 И вошли в самую внутренность дома, будто бы взять пшеницы, и поразили его в нижнюю часть чрева, и убежали Рехав и Ваана, брат его.

7 Когда они вошли в дом, он спал на постели своей, в спальной комнате своей, и поразили его, и умертвили его, и сняли с него голову, и взяли его голову, и шли дорогою к равнине всю ту ночь.

8 И принесли голову Ишбошефа к Давиду в Хеврон, и сказали царю: вот голова Ишбошефа, сына Саулова, врага твоего, который искал души твоей. Господь совершил сегодня мщение над Саулом, врагом своим, и над детьми его за господина моего, царя.

9 Отвечал Давид Рехаву и Ваане, брату его, сынам Риммона Берофянина, и сказал им: жив Господь, который избавил душу мою от всякой беды.

10 Если того вестника, который сказал мне: вот, умер Саул, - и который считал себя радостным вестником, я схватил и убил в Циклаге, чтобы заплатить ему за известие:

11 Тем паче, когда беззаконные убили человека правого в доме его, на постели его; не взыщу ли крови его от рук ваших и не истреблю ли вас с земли?

12 И приказал Давид отрокам, и они убили их, и отсекли руки их и ноги их, и повесили у пруда в Хевроне. Голову же Ишбошефа взяли и похоронили во гробе Авнера в Хевроне.

2-а Самуїлова

Розділ 4

1 І почув Саулів син, що помер Авне́р у Хевро́ні, — і опустилися ру́ки його, а ввесь Ізраїль збенте́жився.

2 А Саулів син мав двох му́жів, керівників відділів, — ім'я́ одно́му Баана, а ім'я́ дру́гому Рехав, сини бееротянина Ріммона, з Веніяминових синів, бо й Беерот залі́чений був на Веніямина.

3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і ме́шкали там прихо́дьками, і так є аж до цього дня.

4 А Йонатан, Саулів син, мав кульга́вого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його не́сла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я́ його Мефіво́шет.

5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спеко́та, до Іш-Бошетового дому, — а він лежав у півде́нному спочи́нку.

6 І ото ввійшли вони аж до сере́дини дому, ніби взяти пшениці, та й уда́рили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли́.

7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на лі́жку своїм у своїй спа́льні, — і вони вда́рили його, і вбили його, і зняли́ йому го́лову. І взяли́ вони його голову, і йшли степово́ю дорогою всю ніч.

8 І прине́сли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хевро́н, та й сказали царе́ві: „Оце голова́ Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моє́му, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його“.

9 І відповів Давид Реха́вові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,

10 коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, — а він був в оча́х своїх, як приємний ві́сник, — я схопи́в його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагоро́ду за звістку,

11 тим більше, коли люди несправедли́ві вбили справедли́вого чоловіка в домі його́ на посте́лі його! А тепер чи я не пошука́ю його кро́ви з вашої руки, і не ви́гублю вас із Кра́ю?“

12 І Давид наказав слу́гам, — і вони вбили їх, і відрубали їхні ру́ки та їхні но́ги, та й повісили над ста́вом у Хевро́ні. А Їш-Бошетову го́лову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.

2-я книга Царств

Глава 4

2-а Самуїлова

Розділ 4

1 И услышал Ишбошеф, сын Саулов, что умер Авнер в Хевроне, и опустились руки его, и весь Израиль ужаснулся.

1 І почув Саулів син, що помер Авне́р у Хевро́ні, — і опустилися ру́ки його, а ввесь Ізраїль збенте́жився.

2 У сына Саулова были два полководца, имя одному - Ваана, а имя другому - Рехав, дети Риммона Берофянина из сынов Вениаминовых; потому что и Бероф причислялся к колену Вениаминову.

2 А Саулів син мав двох му́жів, керівників відділів, — ім'я́ одно́му Баана, а ім'я́ дру́гому Рехав, сини бееротянина Ріммона, з Веніяминових синів, бо й Беерот залі́чений був на Веніямина.

3 И убежали Берофяне в Гиттаим, и остались там пришельцами до сего дня.

3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і ме́шкали там прихо́дьками, і так є аж до цього дня.

4 И у Ионафана, сына Саулова, был сын хромоногий. Он был пяти лет, когда пришло известие о Сауле и Ионафане из Изрееля, и взяла его кормилица, и побежала, и как она торопилась бежать, то он упал и охромел. Имя же ему Мефибошеф.

4 А Йонатан, Саулів син, мав кульга́вого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його не́сла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я́ його Мефіво́шет.

5 И пошли сыны Риммона Берофянина, Рехав и Ваана, и вошли во время зноя дневного в дом Ишбошефа, когда он спал на ложе в полдень.

5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спеко́та, до Іш-Бошетового дому, — а він лежав у півде́нному спочи́нку.

6 И вошли в самую внутренность дома, будто бы взять пшеницы, и поразили его в нижнюю часть чрева, и убежали Рехав и Ваана, брат его.

6 І ото ввійшли вони аж до сере́дини дому, ніби взяти пшениці, та й уда́рили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли́.

7 Когда они вошли в дом, он спал на постели своей, в спальной комнате своей, и поразили его, и умертвили его, и сняли с него голову, и взяли его голову, и шли дорогою к равнине всю ту ночь.

7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на лі́жку своїм у своїй спа́льні, — і вони вда́рили його, і вбили його, і зняли́ йому го́лову. І взяли́ вони його голову, і йшли степово́ю дорогою всю ніч.

8 И принесли голову Ишбошефа к Давиду в Хеврон, и сказали царю: вот голова Ишбошефа, сына Саулова, врага твоего, который искал души твоей. Господь совершил сегодня мщение над Саулом, врагом своим, и над детьми его за господина моего, царя.

8 І прине́сли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хевро́н, та й сказали царе́ві: „Оце голова́ Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моє́му, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його“.

9 Отвечал Давид Рехаву и Ваане, брату его, сынам Риммона Берофянина, и сказал им: жив Господь, который избавил душу мою от всякой беды.

9 І відповів Давид Реха́вові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,

10 Если того вестника, который сказал мне: вот, умер Саул, - и который считал себя радостным вестником, я схватил и убил в Циклаге, чтобы заплатить ему за известие:

10 коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, — а він був в оча́х своїх, як приємний ві́сник, — я схопи́в його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагоро́ду за звістку,

11 Тем паче, когда беззаконные убили человека правого в доме его, на постели его; не взыщу ли крови его от рук ваших и не истреблю ли вас с земли?

11 тим більше, коли люди несправедли́ві вбили справедли́вого чоловіка в домі його́ на посте́лі його! А тепер чи я не пошука́ю його кро́ви з вашої руки, і не ви́гублю вас із Кра́ю?“

12 И приказал Давид отрокам, и они убили их, и отсекли руки их и ноги их, и повесили у пруда в Хевроне. Голову же Ишбошефа взяли и похоронили во гробе Авнера в Хевроне.

12 І Давид наказав слу́гам, — і вони вбили їх, і відрубали їхні ру́ки та їхні но́ги, та й повісили над ста́вом у Хевро́ні. А Їш-Бошетову го́лову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.

1.0x